Систематичні удари по складських комплексах, розподільчих центрах та транспортній інфраструктурі безпосередньо чи опосередковано зачіпають операційну діяльність 90% українських підприємств . Згідно з новим дослідженням Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕІ), лише 10% компаній можуть заявити про відсутність впливу атак на їх ланцюжки поставок. Докладний аналітичний огляд логістичного сектора та стану національної економіки представлений на ресурсі silukr .
Ключові фактори зміни тарифів та стану мережі
— Структура втрат бізнесу: Прямі збитки від знищення майна та товару зафіксували 7% підприємств , тоді як 41% компаній постраждали опосередковано через збої в постачанні та зростання цін.
— Потенційні ризики: Ще 43% респондентів поки що уникли руйнувань, але оцінюють загрозу атак як дуже високу для свого бізнесу.
– Зростання витрат на логістику: Підвищення цін на сировину відстежують 44% підприємств, а подорожчання транспортування – 43% учасників опитування.
— Адаптація бізнесу: Компанії самостійно розподіляють запаси по регіонах, використовують орендовані майданчики, створюють резерви сировини та обмежують публічну інформацію про склади.
Загальний огляд відомостей про стан інтернет-галузі
| Категорія впливу | Частка підприємств (%) | Опис / Наслідки |
| Прямий збиток | 7% | Знищення складів, обладнання та продукції |
| Непрямі збитки | 41% | Зриви строків, зростання вартості доставки та сировини |
| Загроза / Ризик | 43% | Висока ймовірність ураження об’єктів логістики |
| Без впливу | 10% | Локальний бізнес без потреби у складській мережі |
Аналіз системного значення стійкості телеком-інфраструктури
Удари по логістичним вузлам призводять до каскадного ефекту по всьому ланцюжку створення вартості:
Першим чинником є суттєве подорожчання кінцевої продукції через необхідність дроблення партій та складних альтернативних маршрутів.
Другим чинником виступає гостра потреба бізнесу у фізичному захисті складів (35%) та компенсаціях військових ризиків (38%).
Третьою перевагою стає розбудова складської логістики із залученням децентралізованих та зарубіжних майданчиків.
« Удар по одному логістичному вузлу розходиться ланцюгом поставок далеко за його межі , б’ючи насамперед за витратами бізнесу», — наголошує виконавчий директор ІЕІ Оксана Кузяків.
Практичні рекомендації
Підприємствам рекомендується продовжити децентралізацію складських запасів та запровадження програм пільгового страхування воєнних ризиків. Державним органам слід прискорити процедури надання компенсацій та співфінансування фізичного захисту критичних розподільчих центрів.
Для всіх читачів залишається важливим дотримуватися медіагігієни та отримувати перевірену інформацію про стан інфраструктури виключно з надійних джерел .
